Національний природний парк "Синевир" - Грунтовий покрив

Грунтовий покрив

Грунтовий покрив1.jpg     Грунтовий покрив2.jpg

Ґрунтовий покрив на території парку різноманітний, проте ґрунтоутворення проходить за буроземним типом, й усі ґрунти мають кислу реакцію (рН 5,6). Сучасний ґрунтовий покрив на цій території сформувався на флювіогляціальних відкладах, які вкривають карпатський фліш. У лісовому поясі переважають буроземні (під буковими лісами) та гірсько-підзолисті ґрунти (під ялиновими лісами). Під луками формуються дерново-буроземні ґрунти (Вернандер и др., 1961).

Значну площу в Горганах займають кам'янисті розсипи. В умовах високої вологості вони вкриваються щільним шаром зелених та сфагнових мохів, в результаті чого утворюються зторф'янілі, так звані "підвісні", ґрунти.

Серед явищ, які обумовлюють нестійкий стан ґрунтового покриву гір, переважають лавини, змиви і зсуви. На території НПП «Синевир» досить поширений площинний змив, який активізується на лісовирубках та в місцях інтенсивного випасу худоби. Під час весняного танення снігу, зливових та затяжних літніх і осінніх дощів інтенсивний площинний змив посилює сельові явища (водо-кам’яні і грязе-кам’яні потоки), які особливо посилились в останні роки.

Стійкість ґрунтів у горах пов’язана в першу чергу з дією біоти на ґрунтотвірний субстрат, а саме вищих рослин, мікрофлори, мікро- і мезофауни, гуміфікації і гумосонакопичення. Зв’язуючий субстрат сприяє формуванню структури. На стійкість бурих лісових ґрунтів гір впливає лісовий опад та кореневі системи.

Найголовнішими факторами сучасного формування грунту є ерозійно-акумулятивна діяльність рік, площинний злив, яркова ерозія, зсувні, обвально-осипні і частково карстові явища. Спостерігається періодична активізація і взаємообумовленість комплексу стихійних процесів у роки надмірного зволоження.